Вход на gorod.dp.ua

Имя для входа:
 
    Днепр » Блог
Регистрация Вход

Сб, 21 июля 2018
14:07

УКР   ENG

БЛОГИ

 

dpi466


12 июля 2018, 15:12

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

В Електронному кабінеті запроваджено новий сервіс
Державна фіскальна служба запровадила новий сервіс в Електронному кабінеті - окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.
Реєстр розміщено у відкритій частині Електронного кабінету.
Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».
У Реєстрі відображається інформація щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та по яким прийняті рішення відповідними комісіями, а також розпочато процедури адміністративного та судового оскарження.
Реєстр функціонує в тестовому режимі протягом місяця з дня набрання чинності Порядку.
У частині формування у відкритому доступі окремого Реєстру Електронний кабінет доопрацьовано відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».


«Я маю право!»
Міністерство юстиції України у 2017 році звернулось з пропозицією до Кабінету Міністрів України стосовно реалізації у 2017-2019 роках правопросвітницького проекту «Я маю право!».
Мета цього проекту – формування нової правової культури та правової свідомості у суспільстві, підвищення рівня знань громадян щодо гарантованих їм Конституцією та законами України прав у різних сферах життя та навчання громадян знати, реалізовувати та захищати свої права у повсякденному житті. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.
Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту «Я маю право!», є надання громадянам безоплатної правової допомоги.
Це, у свою чергу, дозволить консолідувати зусилля та поєднати цілі державних органів, приватних та громадських інституцій у напрямі утвердження та забезпечення прав і свобод людини, що є головним обов’язком держави.
Гасло проекту: «Знаю! Дію! Захищаю!», тобто:
- «Знаю свої права»,
- «Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують»,
- «Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права».
Уряд підтримав ініціативу Мінюсту та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року №155-р затвердив План заходів на 2018 рік щодо реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!».
Із зазначеним документом Ви можете ознайомитись, зокрема, на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» (kmu.gov.ua).
У поточному році планується, наприклад, надання методичної допомоги громадянам у консультуванні населення з правових питань, проведення роз’яснювальної роботи у засобах масової інформації, на офіційних сайтах центральних та місцевих органів виконавчої влади, у соціальних мережах щодо гарантованих Конституцією та законами України громадянам прав.
Органи фіскальної служби України усіх рівнів, у межах своїх повноважень, також приймають активну участь і вносять свою лепту в реалізацію правопросвітницького проекту «Я маю право!».
Де можна ознайомитись з матеріалами щодо проекту «Я маю право!» за напрямком оподаткування громадян?
. З матеріалами стосовно проекту «Я маю право!» у частині оподаткування громадян можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (sfs.gov.ua) та, зокрема, на субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» (dp.sfs.gov.ua) офіційного веб-порталу ДФС України (субсайт).
На теперішній час на офіційному веб-порталі ДФС України та на субсайті у розділі «Діяльність» створено підрозділ «Я маю право!», який містить актуальну важливу та цікаву інформацію для громадян у рамках правопросвітницького проекту «Я маю право!» з питань оподаткування.
Які права для громадян передбачені Законом України «Про звернення громадян»?
Слід зазначити, що Закон України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (Закон №393) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон № 393 забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Законом №393 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, у тому числі до органів фіскальної служби; місцевого самоврядування; об’єднань громадян; підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності; засобів масової інформації; посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Кожен громадянин користується правом отримувати необхідну інформацію на підставі письмових звернень, надісланих поштою або переданих ним до відповідного органу, установи; звернень, надісланих з
використанням мережі Інтернет, засобами електронного зв’язку (електронне звернення); усних звернень, викладених на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку.
З метою ознайомлення громадян з діяльністю органів ДФС стосовно роботи зі зверненнями громадян на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України та субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» на постійній основі розміщується інформація щодо порядку розгляду звернень та організації особистих прийомів громадян керівництвом і посадовими особами, аналітичних довідок щодо роботи зі зверненнями громадян тощо.
Які права згідно з Податковим кодексом України мають громадяни при оподаткуванні отриманої ними заробітної плати?
Статтею 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (Кодекс) громадянину України надано право на податкову знижку за наслідками звітного року.
Згідно з підпунктом 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначений у пункті 166.3 статті 166 Кодексу.
Крім того, відповідно до статті 169 Кодексу громадянин – платник податку на доходи фізичних осіб, за певних умов, має право на податкову соціальну пільгу, на яку зменшується отримувана від одного роботодавця сума заробітної плати, що підлягає оподаткуванню. У залежності від розміру податкова соціальна пільга може бути звичайною та підвищеною.
Для її отримання громадянин повинен надати до роботодавця заяву про застосування податкової соціальної пільги та документи, що підтверджують право на таку пільгу. Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги та їх перелік визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227.
Чи має громадянин право доступу до інформації про себе, якою володіє розпорядник інформації, та в який термін такий розпорядник зобов’язаний надати відповідь на запит на інформацію?
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України від 13 січня 2011 року №2939-VI зі змінами (Закон №2939).
Так, пунктом 1 статті 10 цього Закону встановлено, що кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;
2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;
4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;
5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.
Таким чином, Законом №2939 надано право кожній особі мати доступ до інформації про неї, яка збирається та зберігається розпорядниками інформації.
Строк розгляду запитів на інформацію визначено статтею 20 Закону №2939, відповідно до якої:
1. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
2. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
3. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
4. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

15 число або останній день місяця припадають на вихідний або неробочий день: як реєструвати ПН?

На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений термін.
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
• для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
• для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
• для розрахунків коригування, складених постачальником до податкової накладної, складеної на отримувача - платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем.
Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.
Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.
Тобто, якщо граничний день реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН припадає на святковий чи вихідний день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування протягом періоду з 8.00 до 20.00.
Зазначена норма передбачена п. 201.1, п. 201.10 ПКУ та п. 3 Порядку №1246.
Податковий комітет внесе до параламенту законопроект про обов'язковий техогляд автомобілів з 2020 року

Про це повідомила голова комітету ВР з питань податкової та митної політики, народний депутат від фракції БПП Ніна Южаніна, передає кореспондент РБК-Україна.
"Не у підв’язці до законопроекту, а окремо готується зараз комітетом проект закону про введення обов’язкового технічного огляду. Це є обов’язковою нормою, яка повинна бути впроваджена з 2020 року", - сказала Южаніна.
На її думку, обов’язковий техогляд буде впроваджено в строки.
"Ми діємо відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС. Я не знаю, яку систему ми запропонуємо, яка буде пропозиція у авторів законопроекту - я не знаю", - додала Южаніна.
Нагадаємо, учора, 11 липня 2018 року, Комітет Верховної ради з питань податкової та митної політики закликав голову парламенту Андрія Парубія включити до порядку денного розгляд законопроектів про автомобілі з іноземною реєстрацією.
Одноразовому декларуванню активів фізосіб бути! Уряд з Нацбанком мають розробити та зареєструвати законопроект до 7 січня 2019 року
7 липня набрав чинності Закон про валюту та валютні операції. Та його буде введено у дію тільки з 7 лютого 2019 року.
Пунктами 5 - 11 ст. 16 Закону №2473-VIII встановлено перелік завдань для Нацбанку, Уряду та інших держорганів фінансової сфери.
Зокрема, за п. 11 ст. 16 Закону №2473-VIII Кабінету Міністрів України спільно з Національним банком України дано шість місяців з дня набрання чинності цим Законом (з 7 липня) для розроблення та внесення на розгляд ВРУ законопроектів щодо здійснення одноразового декларування активів фізичних осіб та про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування.
Законопроект про співпрацю буде визначати:
1. правила оподаткування контрольованих іноземних компаній;
2. правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;
3. правила обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
4. правила оподаткування постійного представництва;
5. заходи щодо запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
6. процедуру врегулювання спорів з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
7. питання впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією.
Дніпропетровською митницею ДФС з початку 2018 року оформлено 49 електромобілів

У зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС з початку 2018 року імпортовано 49 електромобілів торгівельних марок NISSAN, FIAT, TESLA, MERCEDES-BENZ, CHEVROLET, VOLKSWAGEN, CITROEN, FORD, RENAULT. Порівняно з аналогічним періодом 2017 року імпорт зріс на 48% (у 2017 році 33 електромобіля). Всі авто ввезено фізичними особами.
З 1 січня 2018 року Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» тимчасово звільнено від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами.
З урахуванням вищезазначених змін в оподаткуванні, у 2018 році при ввезенні електрокарів імпортери економлять понад 20% коштів за рахунок відсутності митних платежів.
Підсумки кампанії декларування – 2018 на Дніпропетровщині: бюджет отримає понад 100 мільйонів гривень
За результатами цьогорічної деклараційної кампанії громадянами та фізичними особами Дніпропетровщини, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 42 246 декларацій про майновий стан і доходи, що на 458 декларацій більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 2 млрд 793,1 млн грн, що на 361,2 млн грн більше, ніж у минулому році. До сплати нараховано 91,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 12,2 млн грн військового збору.
Серед декларантів є й мільйонери. Доходи в розмірі понад 1 мільйон гривень задекларували 238 громадян з загальною сумою задекларованих доходів 1 млрд 342,7 млн гривень. Суми задекларованих ними зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору складають відповідно 32,9 млн грн та 3,6 млн гривень.
До бюджету вже надійшло 46,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 7,6 млн грн військового збору.
Платникам податків, що суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій річній декларації, необхідно сплатити до 1 серпня 2018 року.
Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2017 року. На сьогодні вже 5 663 мешканці Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників, склала 10,3 млн гривень.
Дніпропетровщина: надходження єдиного внеску збільшились майже на 1,2 млрд. грн.

У І півріччі 2018 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 6 млрд. 500,5 млн. грн. Це на 22%, або на 1 млрд. 175,1 млн. грн. перевищує надходження відповідного періоду минулого року.
У червні платниками Дніпропетровщини сплачено 1 млрд. 272,8 млн. грн. єдиного внеску. Порівняно з червнем минулого року надходження зросли на 23%, або на 242,9 млн. грн.
В середньому щомісяця в січні – червні поточного року страхувальники Дніпропетровщини сплачували майже 1,1 млрд. грн. єдиного внеску.
10 млрд. 160,5 млн. грн. перераховано до Державного бюджету протягом І півріччя 2018 року

У І півріччі 2018 року Дніпропетровська митниця ДФС скерувала до Державного бюджету України митних платежів у сумі 10 160,5 млн. грн., що на 12,5%, або на 1 127,9 млн. грн. більше, ніж у І півріччі 2017 року.
Показник середньоденних надходжень становив 84,1 млн. грн., що на 12,5%, або на 9,3 млн. грн. більше від середньоденних надходжень січня-червня минулого року.
На надходження платежів у січні-червні 2018 року вплинуло збільшення податків від митного оформлення вугілля, насіння соняшнику, збірних будівельних конструкцій, полі ацетатів, уранового оксидного концентрату.
Протягом І півріччя 2018 року платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ понад 52-х мільярдів гривень

З початку 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 45 млрд. 610,9 млн. грн., що на 10 млрд. 845,3 млн. грн. перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету впродовж шести місяців 2018 року спрямовано 34 млрд. 52,6 млн. грн., що на 8 млрд. 862,3 млн. грн. (або на 35,2%) більше надходжень січня - червня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 11 млрд. 558,3 млн. грн. Це на 1 млрд. 983,0 млн. грн. (або на 20,7%) більше фактичних надходжень І півріччя 2017 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у першій половині поточного року зібрано 6 млрд. 500,5 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 1 млрд. 175,0 млн. грн. (або на 22,1%).
Василь Поїзд: Кількість протоколів про порушення митних правил збільшилась на 58 відсотків
Понад 22,4 тис порушень митних правил виявлено митницям ДФС протягом І півріччя 2018 року. Про це повідомив директор Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС Василь Поїзд.
За його словами, вартість предметів цих правопорушень становила 985 млн гривень.
«Кількість складених протоколів про порушення митних правил у порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшилась на 58 відсотків або на 8,2 тис. справ. У понад 2,6 тис. справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 389 млн грн», - зазначив Василь Поїзд.
Середня вартість реально вилучених предметів правопорушення у 1 справі склала 149 тис. грн та збільшилась на 12% порівняно з минулим роком.
Безпосередньо митницями ДФС розглянуто понад 17 тис. справ про порушення митних правил. Це у 2,1 рази більше, ніж за 6 місяців 2017 року.
Застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 9,27 млрд грн, з яких стягнуто до Держбюджету на суму 53 млн грн. Це у 2,7 рази перевищує показник аналогічного періоду минулого року.
На розгляд до суду митницями передано понад 2,8 тис. справ про порушення митних правил на суму 702 млн грн.
За результатами розгляду справ про порушення митних правил судом прийнято рішення про накладення стягнень у вигляді штрафу та конфіскації на суму 210 млн грн. Сума конфіскованих товарів склала 117 млн грн.
Також за січень – червень 2016 року судом накладено стягнень у вигляді штрафу на суму 92 млн. грн.
У той же час, судами закрито провадження у 377 справах про порушення митних правил на суму 231 млн грн, що на 21% менше по кількості, та на 25% - по вартості предметів правопорушень порівняно з відповідним періодом минулого року.
З порушенням терміну на території України знаходиться 57,9 тис авто з іноземною реєстрацію, ввезених у 2018 році в режимі «транзит»

З початку 2018 року в Україну було ввезено 146,8 тис. транспортних засобів особистого користування з іноземною реєстрацією в режимі «транзит», 465,9 тис. – у режимі «тимчасового ввезення».
З авто, ввезених цього року в режимі «транзит», 57,9 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацією знаходяться в Україні з порушенням терміну. Наразі немає статистики з «тимчасового ввезення», оскільки термін перебування цих авто ще не завершився.
Звертаємо увагу, що в той же час основними імпортерами нових легкових автомобілів в Україну у січні – червні 2018 року ввезено 35,5 тис. автомобілів, з яких сплачено майже 7 млрд грн митних платежів.
Протягом 2017 року основними імпортерами в Україну було ввезено 79,5 тис. нових легкових автомобілів, з яких сплачено 15,6 млрд грн митних платежів.
Наразі ДФС готова підтримати зміни до законодавства, які забезпечать врегулювання ситуації з автомобілями з іноземною реєстрацією в Україні.
Нагадаємо, що порядок тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України визначено статтею 380 Митного кодексу України.
Відповідальність за перевищення строків тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування встановлено ст. 481 Митного кодексу України.
Крім цього, у випадках перевищення встановлених ст. 95 Митного кодексу України строків транзитних перевезень автомобілів, митницями розглядається питання щодо складання у відношення особи, яка везла автомобіль, протоколу про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст.470 Митного кодексу України.
Загалом протягом січня-червня 2018 року митницями ДФС у відношенні фізичних осіб за ст. 470 Митного кодексу України (порушення термінів транзиту) складено 14 223 протоколи про порушення митних правил. За цими протоколами митницями ДФС накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів на суму майже 92 млн грн.
За ст. 481 Митного кодексу України (порушення термінів тимчасового ввезення) – складено 3 749 протоколів з сумою штрафів 49 млн гривень.
За порушення законодавства при виплаті заробітної плати суб’єктам господарювання донараховано 334 млн грн податків

З початку року за наслідками перевірок суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам з порушенням чинного законодавства, органами ДФС донараховано понад 334 млн грн податку на доходи фізичних осіб, майже 62 млн грн єдиного внеску та понад 19 млн грн військового збору. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
Він зазначив, що боротьба з виплатою зарплати та інших доходів громадянам без оподаткування на сьогодні одним із пріоритетних напрямів роботи ДФС. Адже податковий агент, який виплачує таким чином доходи фізичним особам, свідомо порушує законодавство та досить вагомо не доплачує до бюджетів податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний внесок.
«Нажаль, негативне явище виплати суб’єктами господарювання доходів, у т.ч. зарплати, фізичним особам повністю, або частково без оподаткування характерне для всіх регіонів країни, різних галузей економіки та сфер діяльності незалежно від правової форми здійснення платником податків господарської діяльності», – зазначив Павло Дроняк.
За його словами, керівники підприємств з метою ухилення від сплати до бюджетів належних сум податків вдаються до різних, так званих, «схем». Як приклад, отримують з банківських рахунків підприємств значні суми готівки під звіт нібито для закупівлі товарно-матеріальних цінностей, сільгосппродукції, металобрухту тощо, проте про її використання не звітують, або ж у якості підтверджуючих документів надають документи, які в результаті перевірок не знаходять свого підтвердження.
Так, свідоме ухилення від сплати податків посадовою особою ТОВ «С» (вид діяльності – оптова торгiвля фруктами й овочами) виявлено фахівцями ГУ ДФС у Харківській області в ході перевірки, проведеної на виконання постанови суду. Керівником з розрахункових рахунків товариства знімались кошти нібито для закупівлі товарів. Однак, первинні документи, які б підтверджували факт придбання товарів або повернення коштів у касу підприємства до перевірки не було надано. Всього директором отримано 162,9 млн грн без утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
За результатами перевірки донараховано 50,5 млн грн, у т.ч. 46,9 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 3,6 млн. грн. військового збору.
Такі ж порушення податкового законодавства встановлено податківцями Кіровоградській області у ході перевірки фермерського господарства «Х», проведеної на виконання ухвали суду. Керівником нібито для закупівлі товарів з розрахункових рахунків підприємства було знято 22,5 млн грн.
За результатами перевірки донараховано 9,5 млн грн, у тому числі 8,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,6 млн. грн. військового збору. Фахівцями ГУ ДФС у Вінницькій області на виконання постанови суду проведено перевірку ТОВ «Р» (вид діяльності – оптова торгiвля зерном, необробленим тютюном, насінням i кормами для тварин). За результатами опрацювання матеріалів кримінального провадження встановлено, що на підприємстві працевлаштована 1 особа – директор, а фактично підприємством господарська діяльність не здійснювалась.
При цьому, керівником з розрахункових рахунків товариства отримано нібито для закупівлі товарів 15,7 млн грн. Однак, первинні документи, які б підтверджували факт придбання товарів або повернення коштів підприємству, до перевірки не надано.
За результатами перевірки донараховано 7,0 млн грн, у тому числі 6,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,4 млн грн військового збору.
На виконання постанови суду фахівцями ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено і перевірку ТОВ «Л» (вид діяльності – неспеціалізована оптова торгівля, фактично господарська діяльність не здійснювалась, директор і бухгалтер в одній особі).
При опрацюванні матеріалів кримінального провадження встановлено, що керівником з використанням банківської пластикової карти з розрахункових рахунків товариства знято 8,7 млн грн нібито для закупівлі сільгосппродукції. Підтверджуючі документи про цільове використання цих коштів до перевірки не надано. Крім цього директору підприємства заробітна плата офіційно не нараховувалась, звітність до фіскальних органів не подавалась.
За результатами перевірки донараховано 3,4 млн грн, у т.ч. 3,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,3 млн грн військового збору.
«Одним із основних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є невідворотність настання визначеної законодавством відповідальності у разі його порушення», - підкреслив Павло Дроняк.
Мирослав Продан: Система e-Receipt – революційна новація в реєстрації та обліку РРО
Нову інформаційну систему реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій e-Receipt (електронний касовий чек) презентував сьогодні в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з бізнесом за участі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.
«Інноваційна система e-Receipt передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею», - зазначив Мирослав Продан.
За його словами, нова система може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Вона передбачатиме програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з Електронним кабінетом платника.
Всі кейси цієї системи, будуть безкоштовними для її користувачів та не потребуватимуть абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.
«Система e-Receipt матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фіскалізації», - підкреслив Мирослав Продан.
За словами очільника ДФС, існуюча на сьогодні система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій є недосконалою, оскільки доволі обтяжлива, незручна та високовартісна для платника податків. Вона передбачає реєстрацію реєстратора розрахункових операцій протягом п’яти днів, включаючи візити до органів ДФС та Центрів сервісного обслуговування, оформлення значної кількості паперових документів. Крім того, вартість РРО, які представлені на ринку касової техніки, є високою і становить від 4 до 20 тис. грн.
До того ж послуги на технічне обслуговування та ремонт РРО, які забезпечуються центрами сервісного обслуговування відповідно до заключних договорів, а також послуги інформаційних еквайєрів, якими передаються дані РРО, є платними і становлять мінімально 200 грн. щомісяця для кожного РРО.
«Традиційні РРО друкують лише паперові чеки, потребують наявності друкуючого пристрою, та відповідних витратних матеріалів. Нова система e-Receipt значно спрощує та удосконалює цей процес оскільки передбачає виключно оnline реєстрацію пристрою через Електронний кабінет та Оnline передачу (отримання) даних», - зазначив в.о. Голови ДФС.
Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій.
Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.
Враховуючи важливість та актуальність для бізнесу питання удосконалення системи реєстрації та обліку РРО, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив розглянути запропоновану модель системи e-Receipt на найближчому засіданні Уряду. За його словами, нова система не тільки спростить процес використання касових апаратів, оскільки знімає додаткові часові та фінансові витрати бізнесу, а й допоможе у боротьбі з сірим імпортом, контрабандою та нелегальною торгівлею.
Представники бізнесу також підтримали ідею з впровадженням електронних чеків.

Довідково:
На теперішній час у функціонуючій системі реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій 109 тисячами суб’єктами господарювання зареєстровано 283 тис. РРО.

Прес-служба Державної фіскальної служби України
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦЕДАВЦІВ ЗА НЕДОТРИМАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА СТОСОВНО УКЛАДАННЯ ТУДОВОГО ДОГОВОРУ ТА ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН З ПРАЦІВНИКАМИ
Відповідно до п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).
Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.176.2 ст.176 ПКУ).
Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.110.1 ст.110 ПКУ).
У разі виявлення під час перевірки фактів не дотримання працедавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), якщо ці дії призвели до порушення таким працедавцем правил нарахування, утримання та сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб, до такого працедавця застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст.123 ПКУ. Так, коли сума податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб при перевірці визначається конторлюючим органом, на таку особу накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов’язання, накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.
У разі порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків, до таких працедавців (податкових агентів) застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст.119 ПКУ.
Згідно з ст.163 прим.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім цього, статтею 212 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ) встановлена відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування.
Мирослав Продан: ДФС виходить на новий ріве


Последний раз редактировалось: 12.07.2018 15:12




Текстовая версия сайта Версия для iPhone Версия для Android Gorod.dp.ua на Facebook 34-й телеканал ТРК Украина Газета Сегодня
copyright © gorod.dp.ua, ЧАО «Сегодня Мультимедиа», ТРК Украина
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте